Методична розробка «Модульно - компетентнісний підхід у підготовці кваліфікованих робітників»

Методична розробка

 «Модульно - компетентнісний

підхід у підготовці кваліфікованих робітників»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

         

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Професійна компетентність педагогічного працівника – ключовий компонент в реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці здобувачів освіти ПТНЗ.

Розділ 2. Сучасна матеріально-технічна база, програмне забезпечення - основа підготовки конкурентоспроможних робітників.

Розділ 3.Реалізація компетентнісного підходу на уроках виробничого навчання.

Розділ 4.Формування професійних компетентностей майбутніх столярів шляхом виконання кейс-методу (CASE STUDA)  на уроках виробничого навчання.

             4.1.План  уроку виробничого навчання з професії «Столяр».

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Сучасний стан системи професійно-технічної освіти України створює підстави для переосмислення ключових методологічних підходів до формування змісту освіти та його структурування, що зумовлено необхідністю адекватного відображення світових тенденцій соціально-економічного, професійного і людського розвитку, безперервної освіти, орієнтації на особистість та компетентність у професійний підготовці конкурентоспроможних на сучасному ринку праці кваліфікованих робітників. Водночас, сучасна європейська професійна освіта характеризується посиленням особистісно-орієнтованого змісту навчання, переходом від кваліфікаційної моделі до компетентнісної [4,с.204].

Розглянемо  модульно - компетентнісний підхід у підготовці кваліфікованих робітників в професійній освіті. Актуальність теми полягає в тому, що сучасне суспільство неможливо уявити без нових підходів до форм професійного навчання, забезпечення достатньої креативності, гнучкості та індивідуальності в роботі здобувача освіти. Саме компетентнісний підхід, як свідчить світова практика, розглядається у якості діалектичної альтернативи традиційному підходу в професійній освіті, орієнтованому на нормуванні структури та змісту навчальної програми[16, с.303].

Мета курсової роботи полягає у вивченні  системи модульно-компетентнісного навчання, модульної побудови змісту навчання з конкретної професії, зорієнтованого  на результати навчання - набуття особою необхідних компетенцій для виконання трудової діяльності.

Цінними для наших досліджень є наукові пошуки В. Байденко щодо створення моделі освітнього стандарту в сфері професійної освіти, в основу якої покладена концептуальна схема професійного стандарту. Науковець рекомендує забезпечити реалізацію принципів, що визначають зміст освітньої програми: інтеграції та диференціації, модульного підходу до формування освітньої програми, забезпечення рівних можливостей, бінарного підходу, наступності, інтегративного підходу до формування навчальних циклів та окремих навчальних предметів, функціональної обумовленості і завершеності змістових блоків [2, с. 28].

Механізм трансформації вимог професійного стандарту до змісту освітніх програм, що ґрунтуються на модульно-компетентнісному підході, пропонують у своїх дослідженнях О. Олейнікова та Г. Муравйова, які стверджують, що “переклад цих вимог особливої складності не становить, він здійснюється шляхом відбору і комбінування його одиниць у вигляді відповідних модулів” [12, с. 67].

Суттєвою перевагою модульно-компетентнісного підходу, на думку В. Блінова, є можливість оптимально поєднувати теоретичну та практичну складові навчання, інтегруючи їх, за рахунок чого забезпечується переосмислення місця і ролі теоретичних знань у процесі освоєння компетенцій, їх упорядкування та систематизація, що в кінцевому рахунку призводить до підвищення мотивації здобувачів освіти [5].

Модульно-компетентнісний підхід використовується нами при створенні навчально-методичного комплексу підготовки кваліфікованих робітників з професії “Столяр” на основі проекту професійного стандарту (ПС) [7], який є універсальним конструктом для побудови різноманітних навчальних программ залежно від потреб, можливостей і попереднього рівня освіти майбутніх робітників, сприяє навчанню “впродовж життя”.

Саме формування професійних компетенцій зумовлює зміну підходів, поглядів, діяльності педагогів, управлінців, роботодавців та учнів. Аналіз тлумачення поняття “компетентність” у словниках означає: – у перекладі з латинської означає ”оволодіння знаннями, що дозволяють міркувати над чимось” [18,с.20]; - коло повноважень, наданих законом, уставом чи іншим актом конкретному органу або посадовій особі; знання та досвід в тій чи іншій галузі; - у Великому словнику німецької мови як іноземної термін „компетентність” характеризується як здатність до дії, як уміння використовувати знання у практичній діяльності. За визначенням експертів країн Європейського Союзу поняття „компетентність” слід розглядати як здатність застосовувати знання та вміння ефективно й творчо в міжособистісних стосунках – ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях. Поняття компетентності відповідно до Міжнародного департаменту стандартів для навчання, досягнення та освіти визначається як спроможність кваліфіковано проводити діяльність, виконувати завдання або роботу. При цьому поняття компетентності містить в собі знання, вміння та навички і ставлення, що дають змогу особистості ефективно діяти або виконувати певні функції, спрямовані на досягнення певних стандартів у професійній галузі або певній діяльності. В умовах розвитку науково-виробничих технологій на ринку столярно-меблевої продукції та постійного впровадження новітніх технологій, сучасний столяр має бути високо кваліфікованим та здатним до адаптації і мобільності. Основним якісним показником формування професійних компетентностей кваліфікованих робітників є високий рівень самостійного оволодіння новими знаннями, уміння пошуку корисної навчальної інформації із різних джерел та практичне використання її для набуття професійної майстерності, для безперервного навчання. Погляди академіка С. Я.Батишева на проблему поєднання професійного навчання з виробничою працею в професійно - технічних навчальних закладах є дороговказом для сучасного покоління педагогів, вчених і практиків, котрі опікуються проблемами професійної освіти. За С. Я .Батишевим, "професійна педагогіка – не ізольована система знань, вона має відобразити цей процес, осмислити його і вплинути на нього. А для цього необхідно знати як закони виробництва, так і закони педагогіки". Для якісної професійної підготовки столярів необхідним є впровадження в навчальний процес передового педагогічного досвіду, удосконалення методики проведення уроків через активні форми і методи навчання. Методи активного навчання – одна із деяких можливостей значно підвищити ефективність навчання. Активні методи навчання містять у собі будь-які способи, прийоми, інструменти розробки, проведення і удосконалення процесу навчання через те, що вони відповідають наступним вимогам: співробітництво викладача і здобувача освіти, здобувачами освіти в команді або з суперником; активна участь здобувача освіти – вимушена активізація його; максимальна наближеність результатів навчання до сфери практичної професійної діяльності здобувачів освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Професійна компетентність педагогічного працівника – ключовий компонент в реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці здобувачів освіти ПТНЗ.

 З початку 90-х років ХХ ст. українське суспільство перебуває в умовах переходу від однієї соціально-економічної системи до іншої. Цей перехід тісно пов’язаний зі зміною способу життя українців, переоцінюванням ними уставлених норм і цінностей, у тому числі й у системі освіти. Результатом сучасної освіти повинне бути становлення людини, здатної до співпереживання, готової до вільного гуманістично орієнтованого вибору, індивідуального інтелектуального зусилля і самостійної, компетентної і відповідальної дії в політичному, економічному, професійному і культурному житті. В українському суспільстві на сьогодні найактуальнішим залишається питання про конкурентоспроможність спеціалістів в умовах ринкової економіки, стрімких технологічних змін, глобалізації суспільства. Вирішення даної проблеми безпосередньо залежить від працівників освітньої сфери, бо саме від професійної компетентності майстра виробничого навчання, викладача залежить формування конкурентоздатності, ключових компетентностей здобувачів освіти, їх спроможності увійти у світовий глобальний простір. Удосконалення рівня професійної компетентності здобувачів освіти – один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Саме тому на сучасному етапі модернізації системи освіти й виховання в Україні особливої гостроти й актуальності набувають питання підвищення й розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання, викладачів[6,с.4]. У наш час у науці відсутній однозначний підхід до визначення поняття «професійна компетентність». Професійна компетентність педагогічного працівника обумовлює його педагогічну майстерність. На думку А.С. Макаренка, педагогічна майстерність – це знання особливостей педагогічного процесу, уміння побудувати і привести у рух. За глибокими переконанням А.С. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожен педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду. Проте не кожний досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є лише педагогічна діяльність, осмислена з точки зору суті, цілей і технологій, сплав особистісноділових якостей і професійної компетентності педагога[9,с.111]. На думку науковців, показниками професійної компетентності є загальна сукупність об’єктивно необхідних знань, умінь та навичок, уміння правильно їх застосувати під час виконання своїх функцій; знання й прогнозування можливих наслідків певних дій; результат праці людини; практичний досвід; гнучкість методу; критичність мислення, а також професійні позиції, індивідуальнопсихологічні якості[19,с.283].. Отже, однією із основних умов реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці учнів ПТНЗ є практична готовність майстра виробничого навчання та викладача. Зміст практичної готовності майстрів виробничого навчання, викладачів виражається у зовнішніх (предметних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські і комунікативні уміння. Організаторська діяльність майстра виробничого навчання та викладача забезпечує залучення здобувачів освіти до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його із об’єкта в суб’єкт виховання. Мобілізаційні вміння майстра виробничого навчання,  викладача обумовлені привертанням уваги здобувачів освіти і розвитком у них стійких інтересів до навчання, праці та інших видів діяльності; формування потреби у знаннях, праці, інших видах діяльності; озброєння здобувача освіти навичкам навчальної роботи; формування в здобувачів освіти активного, самостійного і творчого ставлення до явищ навколишнього середовища шляхом створення спеціальних ситуацій для прояву вихованцями моральних вчинків. Інформаційні уміння пов’язані не тільки з безпосереднім викладанням навчальної інформації, а й з методами її отримання та обробки. Серед них - уміння і навички роботи з друкованими джерелами і бібліографування, уміння здобувати інформацію з інших джерел і переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процессу[13,с.240]. Інформаційними є також уміння: - доступно викладати навчальний матеріал із урахуванням специфіки предмета, рівня підготовленості здобувачів освіти, їх життєвого досвіду і віку; логічно правильно будувати процес передачі навчальної інформації, використовуючи різні методи і їх поєднання: розповідь, пояснення, бесіду, проблемний, індуктивний, дедуктивний виклад матеріалу та інші;  доступно, лаконічно і виразно формулювати питання;  ефективно використовувати ТЗН (технічні засоби навчання), ЕОТ (електронно-обчислювальну техніку), засоби наочності (графіки, діаграми, схеми тощо); оперативно змінювати (у випадку необхідності) логіку і спосіб викладу матеріалу. Розвивальні уміння передбачають: визначення «зони найближчого розвитку» окремих здобувачів освіти, групи в цілому; створення проблемних ситуацій і інших умов для розвитку пізнавальних процесів, почуттів і волі здобувачів освіти;  стимулювання пізнавальної самостійності і творчого мислення, потреби у встановленні логічних (від окремого до загального, виду до роду, посилання до наслідку, конкретного до абстрактного) і функціональних (причини – наслідку, цілі – засобу, кількості – якості, дії – результату) відношень; формування і постановка питань, які вимагають застосування засвоєних раніше знань; створення умов для розвитку індивідуальних особливостей, здійснення з цією метою індивідуального підходу до здобувачів освіти [1, с.133].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

Сучасна матеріально-технічна база, програмне забезпечення - основа підготовки конкурентоспроможних робітників.

        Важливою умовою реалізації компетентнісного підходу у професійній підготовці здобувачів освіти ПТНЗ є формування практичних умінь та навичок здобувачів освіти. Навчання на основі новітньої матеріально-технічної бази, застосування сучасного обладнання, використання спеціального програмного забезпечення сприяють швидкому оволодінню професією. Застосування сучасних тренажерів з опрацювання основних прийомів і вмінь дає змогу швидко оволодіти прийомами та професійними вміннями без використання додаткових вартісних матеріалів, електроінструмента та продовжують моторесурс верстатів та механізмів. При успішному відпрацюванні вправ на обладнанні здобувачу освіти необхідно мінімум часу, та мінімум розхідних матеріалів для освоєння діючих верстатів та устаткування. Сучасне програмне забезпечення зможе моделювати різні технологічні процеси, виробничі ситуації, проблемні моменти, що сприятиме і допомагатиме здобувачу освіти логічно правильно, технологічно вірно, з дотриманням норм і стандартів виконувати роботу (випускати продукт), при цьому дотримуватись всіх вимог охорони праці та виробничої санітарії [21,с.240].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

Реалізація компетентнісного підходу на уроках виробничого навчання

Найважливіша компетентність майстра виробничого навчання  – забезпечити освітнє середовище, яке сприяє благополуччю кожного здобувача освіти і формує її багатий духовний світ. В професійній школі можна вдало запроваджувати модульне середовище,  хмарні технології [8,с.3]. Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх» на суб’єктивні надбання одного здобувача освіти, що їх можна виміряти) та діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі використання конкретним здобувачем освіти певного комплексу дій), то в педагогічній роботі для розвитку знань, умінь і навичок використовую методи сучасних технологій навчання, які допомагають у формуванні саме таких компетентностей: логічна компетентність (вчити здобувачів освіти доводити та спростовувати твердження); технологічна компетентність (вчити здобувачів освіти використувати сучасні виробничі технології).

Компонентами будь-якої компетентності є:

• мотиваційний – внутрішня мотивація, інтерес;

 • змістовний – комплекс професійних знань, умінь та навичок;

•дійовий – навички навчальної праці (самостійність, самооцінка, самоконтроль).

 Формування мотиваційного компонента здійснюється через:

 • забезпечення позитивного ставлення здобувачів освіти до професійної діяльності;

• виховання пізнавального інтересу;

• пізнавальну самостійність та активність[14. с.9].

Внутрішня мотивація в багатьох здобувачів освіти  ще нестійка і залежить від ситуації. Тому необхідно пропонувати цікаві логіко-розвивальні завдання, розв’язання ситуативних завдань, різноманітні історичні матеріали, ігрові ситуації. Сприяють формуванню позитивної мотивації й різні форми заохочення, підтримка успіхів, емоційне спілкування. Розвитку пізнавальних інтересів та пізнавальної активності здобувачів освіти  сприяє: залучення їх до самостійного пошуку й «відкриття» нових знань, розв’язання завдань проблемного характеру; якщо навчання потребує напруження думки, мислення, але посильне; коли навчальний матеріал пов’язаний з раніше вивченим; завдання практичного і прикладного характеру; використання диференційованих дидактичних матеріалів, комп’ютерної техніки, мультимедійних засобів навчання. Формування змістовного та дійового компонентів професійної компетентності здійснюється на основі використання різних форм організації навчальної діяльності здобувачів освіти (індивідуальна, групова, фронтальна, робота в парах). Всі ці форми випливають з освітніх технологій, які дозволяють виховати конкурентоспроможного робітника, здатного реалізувати себе на ринку праці. Потрібно щоб майстер об’єднав всі можливі форми подачі матеріалу в потрібну компетентність. В своїй професійній діяльності намагаюся використовувати різні освітні технології, змішувати їх, щоб по-новому донести інформацію до здобувача освіти, саме це і вважаю компетентнісним підходом на сучасному етапі розвитку ПТО. Прагну розвивати в здобувачів освіти пізнавальну активність та самостійність, і в цьому мені допомагають нижче описані технології та форми навчання. Інтерактивні технології надають широкі можливості особистісного підходу до навчання кожного здобувача освіти, формують свідому громадську позицію у здобувачів освіти. Використання інтерактивних методик сприяє підвищенню мотивації  здобувачів освіти  до навчання, інтересу до навчального предмету, придбанню практичних навичок, використання теоретичного матеріалу, зумовлює організацію та розвиток ділового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, вирішення спільних завдань. Для майстра виробничого навчання це постійний стимул для підвищення свого фахового рівня, оволодіння практичним досвідом, замислення над постійним самовдосконаленням і вдосконаленням якості навчання. Тільки той майстер виробничого навчання, якого поважають і якому довіряють, здобувачі освіти  здатний зацікавити, повести за собою. Інтерактивні форми допомагають побудувати і провести урок так, щоб глибоко схвилювати здобувачів освіти. В своїй роботі  практикую наприклад на уроках  виробничого навчання подати матеріал з використанням наочності, тому що використання наочності збільшує засвоєння матеріалу на 14-38%, а використання візуальних засобів поліпшує результати на 200%. На вивчення інших тем  використовую ІТ, оскільки сам інтерактив – це насамперед діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія майстра і  здобувача освіти. Часто в проведенні уроків виробничого навчання використовую ефективні методи навчання «Мозковий штурм», «Прес» «Кейс-метод»,  гра«Мікрофон».     Наприклад, при вивченні теми: «Технологія виготовлення столярних виробів середньої складності» поступило(віртуально) замовлення: усунути дефект (дірку) на імпості. Пропоную здобувачам освіти    подати ідеї щодо використання технік, якими можна усунути цей дефект. Звичайно здобувачі освіти  зацікавлені і подають багато ідей, тобто - усунути дефект вставленням частини погонажу,  висвердлюванням дефектної деревини з подальшим вставленням циліндричної латки, заміни всього імпосту, які дійсно можна застосувати при такому дефекті в віконній рамі з фрамугою. В даному випадку я користуюся методом „прес", займаю позицію і переконую їх в тому, що саме на такому виробі краще замінити весь імпост. Правила поведінки під час „мозкового штурму": намагатися зібрати якомога більше ідей щодо вирішення завдання або проблеми; примусити працювати свою уяву: не відкидаючи ніяку ідею тільки тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;  можна подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників;  не можна обговорювати і критикувати висловлювання інших та намагатися давати оцінку запропонованим ідеям. Метод кейсів – групова форма організації інтерактивного навчання, за якою як майстер виробничого навчання так і  здобувачі освіти  беруть участь у безпосередньому обговоренні ситуацій та завдань [16,с.7]. Кейс-метод почав застосовуватися ще на початку ХХ століття. Його розробили англійські науковці М. Шеверон, Ф. Едейем, К. Ейтс. Вперше цей метод був використаний у 1910 році при викладі управлінських дисциплін у Гарвардській школі. Сутність кейс-методу (case study) – методу ситуаційного аналізу – полягає у тому, що тим, хто навчається, пропонується осмислити реальну професійну ситуацію, опис якої водночас відображає не тільки якусь практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти з метою її розв'язання. Основне у викладеній проблемі те, що вона не має однозначних рішень [20, с.64]. Кейси готуються в письмовій формі й складаються, читаються, вивчаються та обговорюються. Модель цієї форми організації навчання становить текст обсягом від кількох до десятків сторінок, що й називають «кейсом». На уроках виробничого навчання доцільно використовувати кейс-завдання, або кейс-ситуації. Вони менші за обсягом, відповідно витрачється менше часу для вивчення кейсу. Здобувачі освіти попередньо прочитують і вивчають кейс-завдання, залучаючи матеріали лекційного курсу та інші джерела інформації. Після цього відбувається докладне обговорення змісту. При цьому я, як майстер виробничого навчання виступаю в ролі ведучого: генерую питання, фіксую відповіді, підтримую дискусію, тобто виступаю як режисер процесу відтворення.  Отже, кейси – це навчальні матеріали, в яких сформульовано практичні проблеми, що передбачають колективний або індивідуальний пошук їх  вирішення.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

Формування професійних компетентностей майбутніх столярів шляхом виконання кейс-методу (CASE STUDA)  на уроках виробничого навчання

         Становлення професіонала в сучасних умовах не є можливим без чіткого визначення системи знань, умінь та навичок, професійних компетенцій, особистісних якостей фахівця. Одним з методів, який дозволяє врахувати новітні тенденції в освіті та професійну спрямованість навчального процесу підготовки майбутніх кваліфікованих робітників є кейс-метод, який набуває широкого застосування. Це пов’язано з тим, що він передбачає використання реальних ситуацій, які дозволяють поставити здобувачім освіти ще на етапі його професійної підготовки в конкретні умови його майбутньої професійної діяльності[10,с.343]. Проблема впровадження методу case study в практику ПТНЗ є актуальною, що обумовлюється двома тенденціями : - перша стосується розвитку освіти, її орієнтації не стільки на отримання конкретних знань, скільки на формування професійної компетентності, умінь і навиків розумової діяльності, розвиток здібностей особи, серед яких особлива  увага приділяється здібностям до навчання, умінню переробляти величезні масиви інформації; - друга витікає з розвитку вимог якості фахівця, який повинен володіти також здатністю оптимальної поведінки в різних ситуаціях, відрізнятися системністю і ефективністю дій в нестабільних умовах сьогодення .  Завдання майстра виробничого навчання  полягає у підборі реального матеріалу, а завдання здобувачів освіти  – розв’язати поставлену проблему. Основна функція кейс-методу – навчити  здобувачів освіти  вирішувати складні проблеми, які неможливо розв’язати аналітичним способом. Виконання  здобувачів освіти  кейсів передбачає здобуття знань у вигляді певного фактичного матеріалу, засвоєння основних понять, законів, формування вмінь і навичок. З іншого боку, кейси повинні розвивати творче мислення здобувачів освіти, формувати пізнавальну потребу, забезпечувати переростання її в інтерес, у пізнавальну активність аж до досягнення самостійності. Навчальні завдання кейс-методу направлені на ефективність процесу застосування сучасних освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників, формуванні вмінь та навиків конструктивної критики, формуванні навичок та прийомів всебічного аналізу ситуацій, прогнозування способів розвитку ситуацій, формування вмінь самостійно приймати рішення в умовах невизначеності, виробленні умінь розробляти багатоваряіантні підходи до реалізації плану дій, виробленні умінь формулювати питання і запити формуванні навичок оцінювання ситуації, вибір та організацію пошуку основної інформації, набутті навичок використання теоретичного матеріалу для аналізу практичних проблем [11,с.19].

Після підготовки кейсу, майстер виробничого навчання роздає здобувачам освіти матеріали за декілька днів до його обговорення. Принципово важливим є те, щоб теоретичний курс, на якому базується кейс, був опрацьованим . Організація обговорення кейса передбачає формулювання перед здобувачами освіти питань, акцентування уваги на обговоренні. Кожен урок з використанням кейс-методу має свій початок і кінець. Початок заняття (дискусії або презентації) - це єдиний момент, коли ситуація повністю знаходиться в руках майстра виробничого навчання. І тому потрібно скористатися ним у повній мірі, бо від того, як почнеться обговорення кейсу, залежить загальний тон, інтерес і спрямованість всього заняття. Щоб бути ефективною, навчальна стратегія обговорення повинна бути ретельно підготовлена, структурована, регламентована в часі і контрольована. Майстер повинен прогнозувати розвиток дискусії і коректувати її хід. Обговорення потрібно використати для залучення здобувачів освіти  до групової роботи і створення в групі атмосфери, яка б допомагала висловлювати свою думку ізахищати її перед групою. Головне в роботі над кейсом – самооцінка здобувача освіти, причому у вигляді міркувань, аргументацій, обґрунтувань. Під час обговорення кейсу майстер визначає рівень знань здобувачів освіти, стимулює розумову діяльність і взаємодію в процесі заняття, формує у них творче відношення до навчального матеріалу і його засвоєння. Короткий підсумок заняття викладач може викласти усно або прочитати з підготовленого кейса. Істотний вплив на здобувачів освіти  справляє те, як закінчилося заняття. Якщо це пройшло на недостатньо переконливій ноті, то неминучі розчарування. Перевірка й оцінювання знань повинні здійснюватися відповідно до дидактичних принципів навчання. Таким чином, треба визначити, що застосування майстром виробничого навчання кейс-методу: • стимулює індивідуальну активність здобувачів освіти; • формує позитивну мотивацію до навчання; • зменшує кількість «пасивних» і невпевнених у собі здобувачів освіти; • забезпечує високу ефективність навчання; • формує певні особистісні якості і компетенції; • дає можливість самому майстру: самовдосконалюватись, по іншому мислити й діяти та оновлювати власний творчий потенціал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1 План уроку: «Виконання підбору  матеріалів для виготовлення  меблів середньої складності.»

СТЛ-4.3 Виготовлення меблів середньої складності з деревини м’яких та твердих порід.

Тема уроку: Виконання підбору  матеріалів для виготовлення  меблів середньої складності.

Мета уроку:

Формування предметних компетентностей: сформувати уміння та  навички  підбору матеріалу для виготовлення меблів середньої складності, а також уміння  кількісно та якісно оцінювати матеріали, виявляти дефекти  і усувати їх.

Формування ключових компетентностей:

- спілкування державною мовою;

- компетентність в природничих науках;

- технічного і технологічного кругозору;

- самостійне та критичне мислення, формування здатності аналізувати отриману інформацію;

- розширення словникового запасу технічних термінів і понять;

- формування культури спілкування і пізнавального інтересу до предмета.

Тип уроку:  формування нових компетентностей .  

 Форми проведення уроку: кейс-вправа, виконання індивідуальних робіт.

Дидактичне оснащення уроку: зразки деревини різних порід, зразки деревини з різними дефектами, інструкційні картки.

Матеріально – технічне оснащення уроку: обладнання столярної майстерні, інструменти для індивідуального користування, мультимедійний проектор, диск.

Методи навчання : словесні – бесіда,пояснення, кейс-вправа;

                         наочні – презентація, демонстрація трудових прийомів,

                         демонстрація зразків, спостереження здобувачів освіти;

                         практичні – вправи з виконання трудових операцій

        І. Організаційна частина:

а)перевірка присутності;

б)перевірка робочої форми;

в)допуск з техніки безпеки

ІІ.Вступний інструктаж:

1)повідомлення теми уроку.(Презентація)

Тема нашого уроку: «Виконання підбору  матеріалів для виготовлення  меблів середньої складності»

Сьогодні ви навчитесь  підбору матеріалу для виготовлення меблів середньої складності, а також кількісно та якісно оцінювати матеріали, виявляти дефекти  і усувати їх.

2)повідомлення мети уроку: (Презентація)

3) актуалізація знань, умінь, навичок:

При повторенні вивченого матеріалу, ми використаємо гру «Мікрофон» (додаток А ). Я даю перше питання здобувачу освіти, він дає відповідь і ставить запитання ішому здобувачу освіти і т.д. За правильні відповіді будуть зараховані бали, які будуть накопичуватись протягом уроку і заноситись в таблицю, а на заключному інструктажі кожному здобувачу освіти буде виставлена оцінка.

4) пояснення нового матеріалу:

а) Теоретичне пояснення з застосуванням мультимедійного проектора.(презентація)

б) Самостійне опрацювання матеріалу за інструкційно – технологічною карткою (додаток Б).

в) Кейс-вправа.(додаток В).

5) Закріплення нового матеріалу:

а) Я задаю питання, хто швидше підніме руку – той дає відповідь і отримує бал.

б) «Розв’язати кросворд». Здобувачі освіти отримують кросворди (додаток Г). Персональні дані заносяться в таблицю (додаток Д), які будуть розглянуті на заключному інструктажі.

ІІІ. Поточний інструктаж:

1. Видання завдань для самостійної роботи .

2. Обхід з метою перевірки правильної організації робочих місць, правильності виконання робочих прийомів, правильності здійснення самоконтролю.

3. Обхід з метою перевірки дотримання правил безпеки праці при роботі у столярній майстерні.

4. Обхід з метою надання здобувачам освіти допомоги, у яких виникли труднощі підбором матеріалу.

 ІV.Заключний інструктаж:

-підведення підсумків роботи за день;

-аналіз допущених помилок. Причини їх виникнення та методи усунення;

-оголошення оцінок, їх об’єктивне обгрунтування (додаток Д);

-відмітити кращі роботи здобувачів освіти;

-оголошення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже використання модульно-компетентнісного навчання на уроках виробничого навчання  не  викликає сумнівів. 

Використання модульно-компетентнісного навчання на уроках виробничого навчання  з професії «Столяр», як свідчить практика, дає можливість вирішувати такі актуальні питання:

o    удосконалювати компетентності здобувачів освіти з обраної професії;

o    використовувати у навчально-виробничому процесі  здобутки новітніх інформаційних  технологій;

o    зробити урок виробничого  навчання цікавішим і змістовнішим;

o    вивільнює ресурси фізичних сил та уваги здобувачів освіти;

Використання модульно-компетентнісного навчання на уроках виробничого навчання з професії «Столяр» сприяє наступному:

o   забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

o   забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять здобувача освіти та отримання відповідей на них);

o   забезпечення рівних можливостей, бінарного підходу;

o   наступності, інтегративного підходу до формування навчальних циклів та окремих навчальних предметів;

o   функціональної обумовленості і завершеності змістових блоків.

Такий підхід до навчання є особливо актуальним для професійної освіти, адже майбутній робітник повинен бути не тільки грамотним, а й компетентним, тобто повинен вміло використовувати одержані знання в умовах сучасного вироб­ництва, вміло орієнтуватися у виробничій ситуації, вирішувати виробничі проблеми, швидко перебудовуватися на виконання інших завдань.

Використовуючи модульно - компетентнісний підхід на уроках виробничого навчання  можна зробити висновок, що  він формує в здобувачів освіти ліцею позитивне ставлення до навчання, забезпечує високу загальну активність ліцеїстів на уроках виробничого навчання,  сприяє розвитку пізнавальної активності та самостійності . А як результат усього цього – зріс інтерес до професії, уроки проходять більш ефективно і на цьому фоні підвищився рівень навчальних досягнень здобувачів освіти. Процес пізнання має бути привабливим і самостійним. Майстер має розвивати і  направляти розумову діяльність здобувачів освіти в потрібне русло. Допомогою розв’язання цих завдань може стати застосування інтерактивних методик на заняттях.

Для ефективного використання модульно - компетентнісного підходу у професійній діяльності майстер виробничого навчання має  безперервно оволодівати  прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду новітніми технологіями; уміти розв’язувати складні  професійно-педагогічні проблеми, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок  в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі. Нині неможливо навчатися, працювати, готувати конкурентоздатних фахівців, не використовуючи передові технології і методики. Модульно - компетентнісний підхід повинен істотно вплинути на формування нового змісту освіти, форм і методів навчання.

Як переконує передовий педагогічний досвід застосування модульно - компетентнісного підходу на заняттях виробничого навчання приводить до:

· підвищення інтересу до занять виробничого навчання;

· поліпшення дисципліни на заняттях;

· поліпшення успішності здобувачів освіти;

· набуття вміння критично мислити тощо.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Артюшина М.В.Інноваційна діяльність у професійно-технічній освіті: поняття, підходи,технології/М.В.Артюшина//Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методол.,теорія,досвід, проблеми: зб.наук.пр. – К.; Вінниця: Планер,2014.-Вип. 37.- С.133-137.

2.Байденко В.І.  Компетенції в професійній освіті // Вища освіта Росії. 2004р. - №5. - 27.

3.Байденко В.І. Виявлення складу компетенцій випускників вузів як необхідний

Етап проектування дос впо нового покоління : Методичний посібник. - М .: Дослідницький центр проблем якості підготовки фахівців, 2006. - 72 с.

4.Бех І.Д, Особистісно-зорієнтоване виховання:неук._метод. посіб./ Іван Дмитрович Бех; Ін-т змісту і методів навчання. – К.: [б,в.], 1998.-204с.

5.Блінов В.І.Концептуальні розробки федеральних державних освітніх стандартів початкової і середньої професійної освіти нового покоління / В.І.Блінов.- Режим доступу до сторінки: http://www.firo.ru/index.php

6.Висоцька Л.Є. Психологічна готовність педагогічних працівників до інноваційних перетворень/Л.Є.Висоціка//Інноваційна проф..-техн.освіта: пошуки шляхів оновлення:матеріали 3-ї Всеукр. Наук.-практ. Інтернет-конфер., 26-30 берез.2021р.-Донецьк: ІПО ІПП УМО, 2012.-С.47-50.

7.Державний стандарт професійно-технічної освіти:

8.Дубасенюк О.А.Інноваційні навчальні технології-основа модернізації університецької освіти /О.А.Дубасенюк// Освітні інноваційні технології в процесі викладання навчальних дисциплін: зб.наук.пр. / [за заг.ред. О.А.Дубасенюк]. – Житомир, 2004.-с.3-14.

9.Кваліфікаційні вимоги до професійної діяльності педагогічних працівників: Аналіт. звіт за результатами дослідження з освітн. політики в двох кн../[під заг. ред..Г.В.Єльникової].-К.;Черкаси:МОН України, 2010.-Кн.2.-111с.

10.Збірник міні-кейсів з дисципліни «Комунікативні процеси у навчанні» / ред. Л.О. Савенкової, В.М. Приходько. – К. : КНЕУ, 2009. – 343 с.

 11.Миронець О.М. Використання кейс-проектів для ПТНЗ сільськогосподарського профілю / О.М. Миронець // Удосконалення управління регіональною системою професійно-технічної освіти в Україні: Інформаційноаналітичний збірник за підсумками обласного ярмарку педагогічної та учнівської творчості професійно-технічних навчальних закладів. –Дніпропетровськ. – 2008. – С. 19-23.

12.Олейникова О.М., Г.А.Муравйова Теоретичні основи проектування сучасних освітніх програм професійної освіти:міжнародний досвід / Вісник Тверського державного університету.Серія: Педагогіка і психологія.2018.№1.С.67-79

13.Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч.посіб./ О.М.Пєхота та ін. – К.: В-во А.С.К., 2003. – 240 с.

14.Радкевич В.О. Компетентнісний підхід до забезпечення якості професійної освіти і навчання/Валентина радкевич//Наук.-метод.забезпечення проф.. освіти і навчання: матеріали Звіт. наук.-практ. конф., м.Київ, 29 берез.2012р./Ін-т проф..-техн. Освіти НАПН України/[за заг.ред.В.О.Радкевич].-К., 2012.-с.9-15.

15.Радкевич В.О. Компетентнісний підхід до розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти /Валентина Радкевич//Проф.-техн.освіта.-2012.-№3.-С.8_10.

16.Сидоренко О. Передмова // Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. Сидоренко О., Чуба В.. – К.: Центр інновацій та розвитку, 2001.– С.7-8.

17.Теловата М.Т. Компетентнісний підхід та його впровадження в освіті/ Марія Теодозіївна Теловата//Управління в освіті: зб. Матеріалів VМіжнар.наук.-практ.конф., 14-16 квіт. 2011р./Ін-т інновац. Технологій і змісту овіти [та ін.].-Л., 2011.-С.303-305.

18.Ягупов В.В. Ключові компетентності: поняття, сутність, зміст,класифікація та вимоги до випускників професійно-технічної освіти/В.В.Ягупов// Наук. вісник Ін-ту проф..-техн.освіти НАПН України.-2012.-№4.-с.21-19.

19.Ягупов В.В. Компетентнісний підхід до формування змісту професійної підготовки майбутніх бакалаврів технічного профілю (на прикладі спеціальності «Інженерне матеріалознавство») /В.В.Ягупов, Н.М.Півень//Наук.записки Тернопіл.-2009.-Спецвипуск; №3.-с.283-287.

20.Як викладати ситуаційні вправи / За ред. О.І.Сидоренка. – К.: Центр інновацій та розвитку, 1999. – 64 с .

21.Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч.посіб./ О.М.Пєхота та ін. – К.: В-во А.С.К., 2003. – 240 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

1.З якого матеріалу краще виготовляти меблі – з дубового, чи вільхового?

2.Чи можна використовувати дошку, на якій присутні здорові розгалужені сучки для виготовлення деталей меблів?

3.Чи варто виготовляти деталі з дошки, яка має засмолок?

4.Чи можна усунути посиніння з дошки, щоб вона була придатна для виготовлення деталей меблів?

5.Дошка вражена ядровою гниллю, придатна для виготовлення деталей меблів?

6.Дошка покрита цвіллю, придатна для виготовлення деталей меблів?

7.Якою мірою обраховують матеріал для виготовлення столярно-меблевих виробів?

8.Дошку з випавшим сучком, можна використати, як ділову деревину? (Обгрунтуйте відповідь)

9.Яку дошку - соснову, дубову, карельської берези, ви оберете для виготовлення шкатулки?

10.Пиломатеріали з червоточиною, можна використовувати, як ділову деревину?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Інструкційно-технологічна  картка

Виконання підбору  матеріалів для виготовлення  меблів середньої складності.

№п/п	Назва операції	Зображення	Технічні умови
1	Сортування пиломатеріалу,  якісне оцінювання пиломатеріалу.		Потрібно обирати дошку без вад та дефектів.
2	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування дошки з гнилими сучками
3	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування дошки з випадаючими сучками
4	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування дошки з тріщинами
5	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування дошки з гнилизною
6	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування дошки з червоточиною
7	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування дошки з грибковим враженням
8	Сортування пиломатеріалу, якісне оцінювання пиломатеріалу.		Відсортування  дошки з посинінням
9	Усунення дефектів		Розмічання дефектних місць
10	Усунення дефектів		Вирізання дефектних місць з пиломатеріалу
11	Усунення дефектів		Висвердлювання сучків
12	Кількісне оцінювання матеріалу		Вимірювання довжини, товщини, ширини пиломатеріалу  та визначення кубатури  обрізної дошки
13	Кількісне оцінювання матеріалу		Вимірювання довжини, товщини, ширини пиломатеріалу  та визначення кубатури  необрізної дошки

 

 

 

Додаток В

Кейс вправа

Для проведення уроків виробничого навчання столярів, ліцей на початку навчального року закупив пиломатеріали: 0.5м³ ясена, 1м³ сосни і 1.5м³ дуба. Використовуючи матеріал, здобувачі освіти впродовж року мають начатися виготовляти столярні вироби середньої складності.       

Завдання. Поясніть, який вид пиломатеріалів потрібно використовувати в першу чергу, який можна пізніше. Чому? Обгрунтуйте свою відповідь.

Запитання для обговорення та можливі відповіді на них.

1.   У чому полягає проблема?

- Проблема полягає в тому, що при тривалому зберіганні пиломатеріалів, вони псуються. Особливо в літні місяці, коли збільшується температура повітря. А така порода деревини, як ясен для промислового використання може зберігатись в зимній період-3місяці, а в літній період не більше місяця.  

2.Які дії потрібно здійснити в цій ситуації ?

-В даній ситуації потрібно правильно обрати економічно обґрунтовані способи  продовження  строку використання деревини.

3.Які  способи  продовження  строку використання деревини можна використати?

- штабелювання;

- фарбування торців;

- хімічна обробка.

4.Котрий із способів найдоцільніше використовувати  в даному випадку?

- В ліцеї не має умов для того, щоб обробити пиломатеріали хімічними речовинами. Для проведення хімічної обробки потрібно просторе, безлюдне  приміщення з потужною вентиляцією, а його в ліцеї немає.

Найдоцільніше буде використати способи сухого зберігання

( штабелювання та фарбування торців).

До сухого способу зберігання пиломатеріалів  не потрібно залучати додаткові значні  кошти, не потрібно додаткові площі, не потрібно додаткове  обладнання,  ними ми і будемо зберігати пиломатеріали.

 Так як тендер проходить зимою, ми можемо застосувати спосіб снігування для частини лісоматеріалу ясена, котра буде перероблятись пізніше. А для збереження пиломатеріалу сосни, доцільно застосувати хімічний спосіб(ГХЦГ).

             Знаючи, що пиломатеріали  ясена для промислового використання можуть  зберігатись в зимній період-3місяці, а в літній період не більше місяця, ми почнемо використовувати  пиломатеріали ясена.

              Пиломатеріали сосни, при правильному зберіганні мають довший термін використання. Тому, ми їх будемо використовувати в другу чергу, попередньо склавши їх уштабель на прокладки  в добре провітрюваному приміщенні.                                                                                                                                                               Пиломатеріали дуба використовуємо останніми.  Складаємо      пиломатеріали дуба під навіс в штабель на прокладки і зафарбовуємо торці (пиломатеріали дуба можуть тріскати з торця при нерівномірному висиханні та при прямому попаданні променів сонця) .

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

 

Додаток Г

Кросворд «Вади деревини»

								1
	2
			3
								4
						5
6
								7
	8
							9
		10

 

По вертикалі:

1.Сучок, який виходить на дві протилежні  сторони сортименту.

По горизонталі:

 1.Сучки, річні шари яких не зрослися з навколишньою деревиною.

2.Радіально направлена тріщина в ядрі, яка виходить від серцевини.

3.Поступове зменшення товщини круглих лісоматеріалів.

4.Викривлення поздовжньої осі сортименту.

5.Різке місцеве потовщення стовбура.

6.Обгорілі ділянки поверхні лісоматеріалів.

7.Частково підняті й відокремлені над поверхнею сортименту ділянки деревини.

8.Викривлення пилопродукції  під час висихання.

9.Листяна м’яка порода, яка майже не тріскається і не жолобиться.

10.Який жук-усач належить до дерево гризунів?                          

1  н

е

з

р

о

с

л

і

2м

е

Т

и

к

о

В

а

3з

б

і

ж

И

с

т

і

с

т

ь

4к

р

и

в

и

з

н

а

5н

А

р

і

с

т

6о

б

в

У

г

л

е

Н

і

с

т

ь

7з

а

д

и

р

к

и

8ж

о

Л

о

б

л

Е

н

і

с

т

ь

9л

и

п

а

10д

О

м

о

в

И

й

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ п/п	Прізвище Ім’я	Домашнє завдання	Гра «Мікрофон»	Кросворд	Фахова майстерність	Усне опитування	Охорона праці	Зауваження	Особистий бал, оцінка
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
	Загральний бал

Додаток Д

1.     Повна і правильна відповідь – 3 бали;

2.     Не повна відповідь – 2 бали;

3.     Доповнення – 1 бал;

4.     Не правильна, або не точна відповідь – 0 балів.

 Презентація